Норми пожежної безпеки — яким обʼєктам потрібна сигналізація за законом

• 21 вер 2026

Пожежна безпека не терпить недбалого та поблажливого ставлення. За порушення її норм чинним законодавством передбачені суворі санкції. Адже на кону стоїть не лише збереження майна, а й, що найважливіше, здоров’я та життя людей.

Згідно із законом, норми пожежної безпеки є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, але сама конфігурація системи залежить від типу об’єкта. Ця стаття пояснює, кому яка система потрібна і як перевірити себе на відповідність вимогам закону.

Хто зобов’язаний забезпечувати пожежну безпеку?

Кодекс цивільного захисту України чітко визначає: балансоутримувач (власник об’єкта) несе особисту відповідальність перед законом за якість пожежної безпеки в будівлі. Згідно зі статтею 55 (частина 3), на ньому лежить уся повнота адміністративної та кримінальної відповідальності. Тож вимоги до систем протипожежного захисту висуваються саме йому. Система пожежної сигналізації також затверджуються власником будівлі.

А ось прямим обов’язком керівника організації є призначення відповідальної особи за пожежну безпеку. Для цього суб’єкт господарювання видає наказ про призначення. Призначений фахівець проходить спеціальну підготовку та складає іспит на знання правил протипожежного режиму. Він повинен досконало знати вимоги пожежної безпеки до приміщень, виробничих цехів або ділянок.

Що стосується оренди приміщення, то розмежування відповідальності між власником та орендарем також визначається Кодексом цивільного захисту України (стаття 55, ч. 3) та Правилами пожежної безпеки. Відповідають перед законом обидва, але сфери відповідальності – як матеріальної, так і адміністративної – мають бути чітко розмежовані в договорі оренди. Як правило, власник відповідає за загальну систему в будівлі, а орендар – за дотримання норм своїми підлеглими. Якщо це, наприклад, пожежна безпека в офісі. А якщо ж розмежування відповідальності в договорі оренди не прописано, то перед законом завжди за замовчуванням відповідає власник нерухомості.

Які документи встановлюють вимоги?

Основні вимоги встановлює так звана «карта нормативки» – тобто загальний перелік документів, що визначає протипожежний профіль будівлі.

Отже, до карти нормативки входять:

• Кодекс цивільного захисту України – найвищий законодавчий акт, або, як його ще називають, – Конституція пожежної безпеки;
• Правила пожежної безпеки в Україні – основний документ для підприємств та організацій, що містить практичні правила;
• ДБН В.2.5-56:2014 (чинний із змінами) – технічний документ, що регулює вимоги до автоматичних систем;
• ДСТУ EN 24 – профільний стандарт, що висуває вимоги до динаміків та голосового оповіщення;
• профільні ДБН (за типом споруди) – державні будівельні норми, що враховують конкретні особливості будівлі. 

Головний орієнтир з будівельно-технічних питань – ДБН В.2.5-56:2014. Він регулює інженерні системи пожежної безпеки в усіх спорудах – починаючи від етапу проєктування до обслуговування вже готової споруди. 

Види датчиків пожежної безпеки у приміщенні також встановлюються відповідно до його норм.

Оскільки Україна планує стати членом ЄС, нормативна база документа постійно адаптується до європейських стандартів. Таким чином, ДБН системи протипожежного захисту були прийняті у 2014 році, замінивши застарілі вимоги ще радянського зразка. У 2019 році було офіційно прийнято Зміну № 1. А ось масштабна Зміна № 2 набрала чинності з 1 березня 2026 року. І це внесло значні інновації в саму структуру систем, приводячи їх у відповідність до чинних у Євросоюзі стандартів ДСТУ CEN/TS 54-14. Статус редакцій документа можна перевірити в Реєстрі будівельної діяльності.

Яким об’єктам потрібна ця система?

Норми безпеки в Україні є обов’язковими для будь-яких об’єктів. 

Однак суворість вимог у кожному конкретному випадку залежить від:

• класу функціональної пожежної небезпеки;
• категорії приміщень;
• площі;
• поверховості;
• розрахункової кількості людей на об’єкті.

Саме від цього параметра залежить, чи є пожежна сигналізація обов’язковою на об’єкті.

Найсуворіші вимоги до системи пожежної сигналізації (СПС) висуваються до будівель, де передбачено масове перебування людей (ТРЦ, стадіони, освітні заклади). Тут повинні бути вільні та широкі шляхи евакуації, а також наявні системи оповіщення та управління евакуацією (СО). Те саме стосується будівель, у яких люди перебувають цілодобово (лікарні, пансіонати, готелі).

Охорона офісів та складів  може передбачати наявність автоматичної системи пожежогасіння (АСПГ). Вона потрібна залежно від категорії приміщення за вибухопожежною небезпекою. Окрім АСПГ, ця класифікація також визначає ступінь вогнестійкості дверей у приміщенні.

Отже, категорії позначаються літерами й означають:

• А – вибухопожежонебезпечна, з горючими газами (склади бензину, малярні цехи);
• Б – вибухопожежонебезпечна, з горючим пилом або волокнами (борошномельні цехи);
• В – пожежонебезпечна, з матеріалами, що легко займаються (склади паперових виробів);
• Г – помірна, з розжареними негорючими речовинами (котельні, зварювальні цехи);
• Д – знижена, з холодними негорючими речовинами (склади скляної або бетонної продукції).

Проте варто зазначити: остаточну відповідь на питання, якою має бути пожежна безпека магазину, офісу чи складу, дає лише проект.

Що ще потрібно, крім самого обладнання?

«Встановили – значить, усе гаразд» – фатальна помилка, яку не пробачає реальна критична ситуація. Тож що ще необхідно, крім встановлення протипожежного обладнання?

Окрім технічного оснащення, 

безпекові заходи на підприємстві включають:

• декларацію відповідності матеріально-технічної бази;
• регламентне технічне обслуговування;
• договір на обслуговування обладнання;
• призначення особи, відповідальної за пожежну безпеку;
• ведення виконавчої документації та журналу обліку;
• утримання вільних шляхів евакуації;
• інструктаж персоналу;
• пульт пожежного спостереження (за необхідності). 

Система запускається лише після складання акта прийому в експлуатацію. Він означає, що компанія-підрядник, яка має ліцензію на виконання протипожежних робіт, змонтувала, повністю налагодила та протестувала всю структуру. Приймають систему АПС, системи оповіщення та управління евакуацією. Наявність цього акта є обов’язковою під час перевірки. Без нього системи вважаються юридично неіснуючими, а це автоматично є серйозним порушенням закону. 

Що буває за порушення?

В Україні здійснюється державний нагляд за дотриманням правил пожежної безпеки. За порушення Кодекс цивільного захисту України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб. Її розмір безпосередньо залежить від тяжкості порушення та наслідків, які воно спричинило.

І якщо в результаті заходів державного нагляду було виявлено невідповідність Правилам пожежної безпеки, то серед наслідків можуть бути:

• приписи;
• адміністративна відповідальність (штраф за порушення пожежної безпеки);
• майнова відповідальність;
• проблеми зі страховим відшкодуванням.

Один із найболючіших наслідків для бізнесу – зупинка експлуатації. Суд може ухвалити рішення про опломбування обладнання або окремих приміщень, якщо перевірники виявили серйозні порушення.

А якщо ж недотримання призвело до реальної пожежі, внаслідок якої було знищено майно або постраждали люди, – передбачена також і кримінальна відповідальність. Так, санкція статті 270 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 8 років, якщо загоряння спричинило загибель людей.

Тому, щоб уникнути тяжких наслідків, не варто нехтувати своєчасною та сумлінною перевіркою.

Чек-лист перевірки об’єкта

Чек-лист перевірки в Україні ґрунтується на вимогах чинних Правил пожежної безпеки. Це комплекс заходів, до яких належить перевірка документації та приладів (особливо, якщо на об’єкті є застаріле обладнання), шляхів евакуації та підготовленості персоналу на випадок нештатної ситуації.

Щоб зрозуміти, чи готові ви до перевірки, дайте відповідь на ці запитання:

1. Чи є на вашому об’єкті проект системи протипожежного захисту та за якою редакцією норм його розроблено?
2. Чи відповідає фактично встановлена система проекту?
3. Чи є повний пакет виконавчої документації та акт приймання?
4. Чи укладено договір на регламентне технічне обслуговування та чи ведеться журнал?
5. Чи мав підрядник ліцензію на роботи протипожежного призначення?
6. Чи є відповідальний за пожежну безпеку та чи проводяться інструктажі?
7. Чи змінювалося призначення приміщень після проектування?
8. Чи проводилася реконструкція або зміна планування?
9. Чи виведено сигнал на пульт пожежного спостереження, якщо це передбачено для вашого об’єкта?

Саме чек-лист дозволяє зрозуміти, чи потрібен аудит вашої поточної системи та чи не потребує вона модернізації.

Коли потрібен аудит наявної системи?

Технічний аудит системи необхідний для незалежної оцінки безпеки в будівлі. Цей захід дозволяє виявити всі слабкі місця протипожежної безпеки, а отже, уникнути серйозних штрафів і головне – потенційно небезпечних ситуацій з вогнем. А також точно відповісти на питання, кому потрібна пожежна сигналізація.

Отже, аудит доречний, якщо:

• система проектувалася до березня 2026 року, а зараз об’єкт на реконструкції або змінює призначення;
• змінилося планування, додано перегородки або нові приміщення;
• була здійснена зміна призначення приміщень;
• часті помилкові спрацьовування, через які персонал ігнорує сигнали;
• підрядник, який встановлював систему, більше не працює або не має ліцензії;
• відсутній повний пакет документації;
• на об’єкті планується перевірка ДСНС;
• нерухомість готується до здачі або планової перевірки.

Отже, пожежний захист на підприємстві важливий так само, як і охоронна сигналізація. Дотримання правил протипожежного режиму дозволить уникнути збитків та великих штрафів від контролюючих органiв.