Сталкінг і переслідування: як діяти, фіксувати докази та захищати себе

• 21 вер 2026

Захист від нав’язливої уваги – надокучливих повідомлень і дзвінків, появ біля роботи чи будинку, контролю пересування – розпочинається зі зважено-реалістичної оцінки ситуації та чіткого розрахунку своїх подальших дій. Розберімося, що таке сталкінг, як у межах правового поля фіксувати епізоди переслідування людини та куди звертатися у такій ситуації.

Якщо ви перебуваєте під постійним тиском, а загроза в якусь мить стала реальною, то без сумнівів телефонуйте до Національної поліції на номер 102. У разі гендерно зумовленого або домашнього насильства звертайтеся на цілодобову безкоштовну урядову лінію – 1547.

Що таке сталкінг і чим він відрізняється від настирливості? 

Термін «сталкінг» у перекладі з англійської означає переслідування і застосовується сьогодні для позначення домагання, фізичного переслідування, психологічного тиску чи залякування однієї людини щодо іншої. Від настирливої уваги він відрізняється навмисним порушенням особистих кордонів, яке викликає у жертви не роздратування, а реальний страх за своє життя. Найчастіше сталкінгом займаються колишні партнери, знайомі, колеги. Незнайомці в цьому колі з’являються вкрай рідко. На відміну від випадків із публічними людьми чи знаменитостями, переслідування у звичайному житті майже завжди вчиняє той, кого жертва добре знає.

Коли йдеться про сталкінг, то мається на увазі не просто форма небажаних контактів, а їх систематичність. Наприклад, у Британії сталкінг визначається як повторювана небажана та нав’язлива поведінка, де окремі дії можуть здаватися нешкідливими, але у сукупності набувають іншого значення.

Дії, що розглядаються як сталкінг – це неодноразово повторювані:

• небажані повідомлення й дзвінки після чіткої відмови у спілкуванні;
• дзвінки з невідомих номерів;
• контакти через третіх осіб;
• появи біля вашого дому чи роботи; 
• стеження за вашою геолокацією.

До сталкінгу також відносять збір інформації через знайомих, поширення без згоди ваших персональних даних, переслідування в соцмережах, створення фейкових акаунтів, нав’язливу увагу з надсиланням «подарунків» і листів. Сьогодні надзвичайно поширений і кіберсталкінг, який включає моніторинг ваших соцмереж, злам акаунтів, інтернет доксинг (dropping docs – пошук, збір та поширення персональних даних чи публікація конфіденційної інформації з метою руйнування репутації чи подальшого реального цькування або кібербулінгу).

Як це кваліфікується в Україні

Через стрімке зростання кіберсталкінгу та застарілість законів тема сталкінгу сьогодні трендова у всіх країнах світу. Є країни, що криміналізували сталкінг. У нас цього ще не сталося, але питання перебуває в центрі публічної та законодавчої дискусії. 

В цьому (2026) році законопроєкт, який передбачає відповідальність за злочинне переслідування – №12088, внесено до порядку денного Верховної Ради, а 28.08.2026 завершився збір підписів під петицією із закликом до його невідкладного розгляду та прийняття. Вона швидко зібрала необхідну кількість голосів і на вебсторінці ВРУ статус петиції зазначено як «електронне звернення на розгляді».

Проте не зважаючи на те, що в українському законодавстві сталкінг не є окремим кримінальним правопорушенням з такою назвою, захиститись від нього можливо. Правова оцінка сталкінгу залежить від конкретних дій переслідувача та обставин ситуації, і кваліфікується відповідними статтями Кримінального чи Адміністративного кодексів. Це, наприклад, може бути:

• порушення недоторканності приватного життя – ст. 182 ККУ;
• хуліганство – ст. 296 ККУ або ст. 173 КУпАП;
• погроза вбивством – ст. 129 ККУ;
• домашнє насильство – ст. 126-1 ККУ або ст. 173-2 КУпАП;
• нанесення тілесних ушкоджень – ст. 121, 122 або 125 ККУ;
• незаконне втручання в роботу інформаційних систем – ст. 361 ККУ.

Але самостійно кваліфікувати сталкінг не потрібно. Набагато важливіше і цінніше детально описати кожен епізод переслідування, його дату, час, місце, спосіб та наслідки.

Як фіксувати докази 

Фіксація доказів переслідування важлива. Вона допомагає показати судді послідовність подій та ваше відповідальне ставлення до того, що відбувається, особливо коли епізодів стає забагато. Тому слід притримуватися таких алгоритмів:

• Ведіть журнал інцидентів.
  Не чекайте, поки ситуація стане серйознішою. Журнал краще почати вести з першого епізоду, який викликав занепокоєння. Створіть окремий файл або блокнот і детально записуйте:

• дату та час;
• місце;
• що саме відбулося;
• спосіб контакту;
• номер телефону або назву акаунта;
• хто це бачив;
• чи були погрози;
• які матеріали підтверджують нав’язливу подію.

• Налаштуйте фіксацію екрана.
  Скріншоти з датою і часом мають за можливості містити:

• унікальне ім’я або назву конкретного акаунта;
• верифікований номер телефону або URL-адресу сторінки;
• первісний автентичний зміст повідомлення без жодних змін.
1. Не видаляйте переписку до її збереження.
   Не покладайтеся на доступність повідомлень у месенджері. Ця ситуація може раптово змінитися, наприклад, ваш телефон чи телефон переслідувача може бути втрачений або обліковий запис заблокований. Погрози чи нав’язливі повідомлення треба зберегти щонайменше у 2 місцях, наприклад – у захищеному хмарному сховищі та на окремому фізичному носії.
2. Зберігайте аудіо- та відеоматеріали обережно.
   При фіксації події, що безпосередньо стосується вас, зберігайте оригінальний файл без редагування. А ось питання прихованого запису інших осіб має окремі правові нюанси. Якщо планується використовувати такий запис як доказ, краще попередньо проконсультуватися з адвокатом.

• Записуйте контакти свідків.
  Фіксуйте контакти всіх, хто бачив факт сталкінгу, але не просіть їх про допомогу. Свідок має лише одну функцію – за власною згодою підтвердити у суді, що інцидент дійсно мав місце.

• Зберігайте медичні документи.
  Якщо були фізичні дії, травми або через ситуацію погіршилося самопочуття, збережіть медичні документи, довідки та інші підтвердження звернення по допомогу.

• За потреби використовуйте засвідчення електронних доказів.
  Скріншот сам собою не завжди дає повну картину походження інформації, тому щодо способу належного засвідчення електронних доказів варто отримати консультацію нотаріуса або адвоката. Для важливих матеріалів може бути доцільним нотаріальне засвідчення  цифрового сліду на вебсайті або в іншому електронному середовищі.

Увага! Не робіть типової помилки та не відкладайте збір доказів сталкінгу на потім. Коли перші повідомлення вже видалено, акаунти заблоковано, а свідки не пам’ятають деталей, відтворити повну картину переслідування стає значно складніше.

Куди звертатися

У разі небезпеки насамперед потрібно подбати про власну безпеку, а вже потім збирати докази. Ось куди звертатися при переслідуванні, відповідно до ступеня загрози та способу сталкінгу:

• 102 ⟾ гостра загроза життю та здоров’ю.
• 1547, 116 123, 0 800 500 335 (цілодобово) ⟾ домашнє насильство, зокрема й переслідування колишнім партнером, насильство за ознакою статі, насильство щодо дітей.
• 7333, 0 800 21 01 60 (цілодобово), 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00) ⟾ психологічна підтримка при будь-якому виді сталкінгу. Тривалі ситуації переслідування виснажують, тому шукати допомоги фахівця – це і нормально, і потрібно.
• Національна поліція ⟾ сталкінг у реальному житті, фізичне стеження, постійні небажані візити або погрози. У цьому випадку подається заява до Національної поліції, у якій не просто написати «мене переслідують», а послідовно викласти обставини:
• хто і яким способом контактує;
• коли це почалося;
• як часто повторюються епізоди;
• які саме дії відбувалися;
• чи були погрози;
• чи є свідки;
• вказати та перерахувати які докази (журнал інцидентів, нотаріально засвідчені та медичні документи) додаються;
• чому ви вважаєте ситуацію небезпечною.

Заява в поліцію про погрози та переслідування повинна бути зареєстрована. Доказом цього є видача талона-повідомлення. Якщо йдеться про кримінальне правопорушення, проконтролюйте, щоб ваша заява була внесена до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань), бажано невідкладно. Але за законом на це передбачено до 24 годин, тому важливо зберегти талон-повідомлення. Якщо протягом доби справу не відкрили, ви маєте право оскаржити бездіяльність поліції в суді протягом 10 днів.

• Кіберполіція ⟾ переслідування в соцмережах та месенджерах, злам акаунтів, шантаж, кібербулінг, стеження за допомогою шпигунських програм чи геолокації. До речі, цифрові епізоди не обов’язково відокремлювати від інших подій. Вони можуть бути частиною загального сталкінгу.
• Суд ⟾ якщо ситуація вимагає та дозволяє отримати обмежувальний припис (заборону переслідувачу наближатися, телефонувати чи писати).
• Патрульна поліція, Сектор протидії домашньому насильству, дільничні або поліцейські офіцери громади ⟾ терміновий заборонний припис, що виноситься на місці події у разі домашнього насильства і діє до 10 діб.

Також додамо, що кожен українець має право на безоплатну первинну правову допомогу – 0 800 213 103. На адвоката у суді (вторинна правова допомога), послуги якого оплатить держава, мають право постраждалі від домашнього насильства, внутрішньо переміщені особи, люди з низьким рівнем доходу, діти, а також ветерани війни та члени сімей загиблих захисників і захисниць України.

Заходи особистої безпеки 

Правова процедура захисту та припинення сталкінгу потребуватиме часу, тому паралельно варто зменшувати ризики для повсякденного життя. 

Цифрова гігієна

Реалії сучасного життя такі, що заходи цифрової безпеки проти кіберсталкінгу виходять на перше місце. Тому навіть за найменшої підозри на початок інтернет-переслідування:

• перевірте налаштування приватності в соцмережах;
• приберіть геомітки з публікацій, якщо вони дають змогу визначити ваше місцезнаходження;
• увімкніть двофакторну аутентифікацію;
• перевірте спільні акаунти, пристрої та підписки, які залишилися після стосунків;
• змініть паролі, особливо якщо їх міг знати колишній партнер;
• не публікуйте свій маршрут або розклад у режимі реального часу.

При необхідності допомогти з цифровою безпекою можуть наші фахівці.

Фізична безпека

При сталкінгу у реальному житті самостійно створіть власний план безпеки:

• тимчасово змініть маршрути і час пересувань;
• повідомте про свої підозри близькій людині або довіреній особі;
• домовтеся з близькою людиною про короткий сигнал, який означатиме, що вам потрібна допомога;
• при наявності та за можливості попередьте охорону на роботі або в житловому будинку;
• якщо ви відчуваєте небезпеку або переслідувач виявляє агресію, не вступайте з ним у суперечку – прямуйте до людного або безпечного місця та телефонуйте 102;
• за потреби використовуйте технічні засоби захисту житла, зокрема охоронну сигналізацію для дому або оформлення послуги «Тривожна кнопка».
• у ситуаціях підвищеного ризику можна розглянути тимчасовий супровід або особисту охорону.

Не варто самостійно організовувати зустріч із переслідувачем, намагатися стежити за ним у відповідь або встановлювати його особу методами, які можуть створити додатковий ризик. З цим набагато краще впорається приватний детектив, участь якого у суді буде безперечною перевагою для прискорення доказування факту сталкінгу. 

Якщо ж вас цікавить саме технічна тема, на сайті вже є окремий матеріал Поради щодо виявлення стеження. 

Чого не варто робити

В тому, як зупинити переслідувача, не варто робити дій, що є визнаними помилками у протидії сталкінгу:

• особисто домовлятися з переслідувачем про «останню зустріч»;
• відповідати на провокації та погрози в соцмережах;
• видаляти листування через бажання більше його не бачити;
• чекати, що ситуація обов’язково припиниться сама;
• приховувати проблему від близьких;
• самостійно організовувати зустрічне стеження;
• відкладати звернення до поліції лише тому, що «поки нічого серйозного не сталося»;
• у разі подання заяви про переслідування в поліцію змінювати в подальшому місце проживання без оповіщення. 

Якщо переслідування вже стало систематичним, краще діяти виважено та послідовно – це організація безпеки → фіксація епізодів сталкінгу → звернення до поліції → опікування щодо юридичного супроводу у суді.

Часті питання 

Що робити, якщо в поліції не приймають заяву?

У такому разі потрібно звернутися до адвоката чи системи безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103.

Чи можна подати заяву, якщо переслідувач не погрожував прямо?

Так, можна. У заяві потрібно описати всі епізоди та їхню послідовність, а правову оцінку конкретним діям надають правоохоронні органи.

Чи допоможе блокування в соцмережах?

50 на 50. Блокування може зменшити кількість небажаних контактів, а може і підштовхнути до сталкінгу у реальному житті.

Скільки епізодів потрібно, щоб довести систематичність?

Універсальної цифри немає. Значення мають не лише кількість епізодів сталкінгу, а й їхня повторюваність, характер, зв’язок між ними, контекст та інші обставини. Саме тому важливий журнал інцидентів. Він допомагає показати ситуацію не як набір розрізнених подій, а як послідовність поведінки переслідувача.

Чи можна записувати розмови з переслідувачем?

Це залежить від конкретних обставин і способу запису. Якщо планується використовувати аудіо чи відео як доказ сталкінгу, особливо коли йдеться про прихований запис інших осіб, краще попередньо отримати юридичну консультацію. Найкращий варіант – довірити цю справу приватному детективу.

Завершення 

Коли небажані контакти стають загрозливими, не вирішуйте проблему самостійно. У разі гострої небезпеки телефонуйте 102, у ситуаціях домашнього насильства – 1547. Якщо потрібні додаткові засоби особистої безпеки, Sparta-Zahid завжди знайде для вас оптимальне індивідуальне рішення.